Загальні положення

Організація учнівського самоврядування

Учнівське самоврядування – спосіб організації життя учнівського колективу, який реалізується в залучення учнів до планування організації контролю та підбиття підсумків їх навчальної, трудової, суспільно-корисної діяльності.

На сьогодні одним із найважливіших завдань педагога-організатора є формування творчої ініціативної особистості, здатної приймати нестандартні рішення. Розвивати такі якості неможливо без широкого залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами через колективну творчу діяльність та учнівське самоврядування.

Учнівське самоврядування є важливою частиною демократичних процесів, які відбуваються у школі, так і суспільстві в цілому. Учнівське самоврядування сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, ефективному входженню в доросле життя.

Діти стають не спостерігачами життя, а його учасниками. Через учнівське самоврядування відбувається підготовка майбутніх активних громадян держави.

Очолює Степненську президентсько-парламентську республіку Президент Шкільного парламенту, обраний на загальних зборах керівників центрів таємним голосуванням.

Степненська президентсько-парламентська республіка об’єднує учнів 5 – 11 класів. Вона має свої символи, емблему. Виконавчим органом є Шкільний парламент, до складу якої входять керівники, які очолюють п’ять міністерства.

Діють такі центри:

- міністерство освіти;

- міністерство культури і спорту;

- міністерство інформації;

- міністерство здоров’я.

У перспективі маємо низку передумов для подальшого розвитку учнівського самоврядування:

- стійкі традиції;

- зацікавленість педагогів-ентузіастів, які захищають права дитини;

- бажання підлітків займатися соціально значущою діяльністю;

- форми і методи організації суспільної життєдіяльності учнів, що віповідають їхнім інтересам.

1. Об’єдання Степненської президентсько-парламентської республіки створене на добровільних засадах самодіяльним обєднанням дітей.

2.  У своїй діяльності учнівське самоврядування керується даним Статутом.

3. Найвищим органом влади учнівського самоврядування є загальношкільний референдум, який проводиться раз на рік.

4. На період між загальношкільною конференцією керівництво учнівським самоврядуванням здійснюється Президентом школи, Віце-президентом школи та Шкільним парламентом.

Шкільний парламент – найвищий виконавчий орган учнівського самоврдування, робота якого спрямована на розвиток учнівської ініціативи, дисципліни та особливостей відповідно до задоволення своїх потреб та інтересів; законодавчий та виконавчий орган самоврядування.

Мета учнівського самоврядування:

1. Через широко розвинену систему органів самоврядування забезпечити залучення учнів до діяльності колективу, суспільства.

2. Зробити мету і завдання реформування виховної роботи особисто значущим для кожного з них.

3. Сформувати в учнів високі моральні якості, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму.

4. Сформувати толерантне ставлення до різних світоглядів, політичних доктрин, релігійних переконань.

5. Сформувати почуття патріотизму, національної гідності, поваги до рідної мови.

6. Ознайомити учнів із різними демократичними здобутками, особливостями становлення демократії в Україні.

Основні сфери діяльності учнівського самоврядування:

1. Організаторська сфера

Організаторська діяльність педагогів (керівників) школи має на меті:

·                    Впорядкувати роботу органів учнівського самоврядування.

·      Надати їхній діяльності планомірного характеру, доводити до учнів-виконавців практичні вказівки.

·                    Проводити інструктування.

·                    Здійснювати контроль за роботою органів самоврядування класу.

2. Комунікативна сфера

Налагодження доцільних ділових міжособистісних відносин між:

§     Педагогами-консультантами й учнями, відповідальними за певний напрям роботи.

§     Педагогічним і учнівським колективам.

3. Діагностична сфера

Педагогічні праівники школи мають здійснювати аналіз своєї щоденної діяльності в контексті педагогічного управління учнівським самоврядуванням, виявлення успіхів та недоліків у роботі його органів.